Коли Трамп говорить, що закінчення війни в Ірані близьке, він бреше. Складно сказати, чи знає він правду, чи бреше сам собі, але проблема в тому, що в сьогоднішньому світі вхід у нову війну є, а виходу з неї так просто не буває. Усі психічно здорові люди хочуть жити в мирі, а тому сьогодні немає політика, який би про мир не говорив і його не обіцяв. І президент США намагається тримати пальму першості в цьому питанні, але йому не вірять і вже не повірять.

«Головнокомандувач просто імпровізує на ходу. Сьогодні він говорить про зміну режиму, завтра — ні; сьогодні йому байдуже майбутнє Ірану, завтра він хоче обирати наступного лідера країни; сьогодні він відкритий для переговорів, завтра вимагає “беззастережної капітуляції”», — пише The New York Times, повідомляючи своїм читачам, що Трамп не має жодного уявлення, як завершити війну з Іраном.

«Трамп з’явився в Доралі (Флорида) з місією заспокоїти глобальні ринки та запевнити наляканих союзників, що він чітко розуміє, як завершити найбільшу інтервенцію США на Близькому Сході з часу війни в Іраку… Ну, якщо в нього і є чітке розуміння, то на тій пресконференції він ним не поділився», — глузує The Guardian.

«Проблема з війнами в тому, що зрозуміло, як вони почнуться, але нікому не відомо, як вони закінчаться… У Трампа цілі змінюються щодня, якщо не щогодини. Немає чітко визначених конкретних цілей, немає стратегії і немає розуміння того, якою буде завершальна фаза. І коли він починає говорити про передбачуваний кінець війни, він буквально тут же йде на поп’ятну», — іронізує The Times of Israel.

Іранська війна перетворила американського президента на посміховисько, і зробити з цим уже нічого не можна. Було б смішно, якби не величезна кількість людських жертв, у тому числі й дітей, а також величезні втрати світової економіки. Трамп опинився в гіршій ситуації, ніж його попередник. Зеленському не вдалося втягнути Байдена у війну напряму, а Нетаньяху вдалося переграти Вашингтон.

«Між Вашингтоном і Тель-Авівом, схоже, шириться розкол щодо майбутнього війни в Ірані. Президент Дональд Трамп дає зрозуміти, що конфлікт закінчиться “скоро”, тоді як Ізраїль, здається, налаштований на продовження… Ізраїль… прагне до… нейтралізації стратегічних можливостей Ірану, включно з будь-якою потенційною загрозою, яку ця країна може становити на Близькому Сході. Ізраїль також прагне значно скоротити політичний та ідеологічний вплив Тегерана в регіоні. Сполучені Штати, своєю чергою, готові задовольнитися скромнішим результатом… Вони можуть погодитися практично з будь-яким керівництвом у Тегерані, навіть із числа представників чинного режиму, якщо воно буде готове до співпраці з Вашингтоном», — пише китайська CGTN.

Те, що Трамп потрапив у пастку Ізраїлю, ні в кого не викликає сумнівів. Окрилений успіхом контролю над Венесуелою, президент США не врахував ризики кампанії, і тепер за це доводиться платити. The Atlantic повідомляє, що, за попередньою оцінкою Пентагону, один день війни з Іраном обходиться США не менше ніж у мільярд доларів. США витратили 5,6 млрд доларів лише на боєприпаси у перші два дні війни з Іраном, повідомляє CBS News дані Пентагону.

Тож цифри вартості війни зростатимуть. В Ірані закликали готуватися до цін на нафту в районі 200 доларів за барель. При цьому анонсування швидкого миру американським президентом там сприймають як слабкість. «Трамп особисто просить оголосити припинення вогню. Якби ворог перемагав у війні, він не став би закликати весь світ посередничати для оголошення перемир’я», — заявив заступник командувача КВІР Алі Фадаві.

Ізраїль таке становище справ цілком влаштовує. Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що поки що термінів завершення війни немає, а удари по Ірану будуть «продовжуватися стільки, скільки необхідно» і не припиняться, «поки цілі не будуть досягнуті». Тому допомагати Трампу виплутатися з війни ізраїльтяни не будуть.

При цьому Америка не могла не бути втягнута у війну, оскільки Трамп не виконав «домашнього завдання» — не встановив мир в Україні. Ось тоді й потрібно було розробити механізм виходу з війни, у нього тоді були всі карти на руках. Зеленський цілковито залежав від нього, а контакт із Володимиром Путіним у нього був. Потрібно було бути тільки послідовним, але з цим не склалося.

Президент Росії Володимир Путін стояв на позиції усунення причин війни, а Зеленський і коаліція європейських підсвинків, які бажають війни, — на покаранні Росії, на чому вони дуже хотіли заробити. Обираючи позицію усунення причин війни, Трамп не ставав би повністю на бік Володимира Путіна, а діяв би в інтересах усіх народів Європи, за що ці народи були б йому вдячні, але він цього не зробив. Трамп віддав перевагу заробляти на цій війні, продаючи зброю Європі, яка передає її Україні.

І ця схема працює сьогодні в іранській війні. Трамп не тільки не збирається усувати причини війни, але й сам став цією причиною. Нафта по 200 доларів за барель вигідна йому передусім. Слова американського президента мають серйозний вплив на нафтовому ринку, тому кожен трейдер, який наперед знає, яку чергову сентенцію видавить із себе Трамп, може дуже багато заробити на коливанні цін. І це той камінь на шиї, який тягне Трампа на дно, він не може зупинитися, оскільки заробляє, але цей заробіток рано чи пізно опустить його на дно.

Таким чином, позиція покарати когось за війну, не усуваючи причин самої війни, є сьогодні домінуючою у світовій політиці, що призводить до подальшої ескалації та зростання нових осередків воєн. У цьому плані показовою є резолюція Ради Безпеки ООН із вимогою до Ірану припинити атаки проти арабських країн, де інтереси Ірану повністю ігноруються. Росія пропонувала додати в текст резолюції пункт про засудження ударів по території Ірану, але ініціатива була відхилена.

«Якщо її (резолюцію РБ ООН) прочитає людина, не обізнана в міжнародних справах, у неї неминуче виникне враження, ніби Тегеран за власною волею і зі злого наміру здійснив нічим не спровокований напад на арабські країни. Атаки по території самого Ірану, не кажучи вже про тих, хто за ними стоїть і їх здійснює, у документі не те що не обговорюються — їх просто оминають», — прокоментував постійний представник Росії в ООН Василь Небензя.

Він переконаний, що резолюція лише «посилить розбіжності між ключовими гравцями», і з цим неможливо не погодитися. Працює та сама стратегія, якою користується колективний Захід в українському конфлікті, — зібрати коаліцію проти одного з учасників конфлікту і знищити його. Логіка проста-немає однієї зі сторін конфлікту, немає самого конфлікту.

Однак ця схема з Росією «не спрацювала», і зараз її хочуть реалізувати в Ірані, але сигналів, що подібна стратегія спрацює, немає.

Тому для досягнення миру в Перській затоці дедалі важливішою стає позиція президента Росії Володимира Путіна, яка викликає дедалі більший інтерес серед країн регіону. «Володимир Путін може прийти Трампу на допомогу, поки війна в Ірані не перетворилася для США на справжній кошмар. Причому так, що це покладе край не лише ескалації на Близькому Сході, а й конфлікту в Україні. Якщо лідери зуміють домовитися, світ швидко повернеться до економічної та політичної стабільності», — пише Asia Times.

Питання лише в тому, чи скористається Трамп допомогою Володимира Путіна. З одного боку, у нього не залишилося жодного іншого виходу. З іншого боку, він може бути настільки засліплений можливістю легкого заробітку на підвищенні цін на нафту, що втратить цю можливість. І тоді іранська війна доведе Трампа до усунення від влади, і цей процес уже розпочався.

Віктор Медведчук
Голова Ради Міжнародного Руху «Інша Україна»